Факультет інформатики та обчислювальної техніки

Напрямки наукових інтересів

На кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління (АСОІУ) існує декілька наукових шкіл, які очолюють провідні фахівці кафедри.

Напрямок “Розвиток точних алгоритмів для важкорозв’язуваних комбінаторних задач” розробляється співробітниками лабораторії комбінаторної оптимізації (науковий керівник – професор, доктор технічних наук Павлов О.А.). В рамках цього напряму в 1969 році в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» засновано наукову школу «Комбінаторна оптимізація проектування інтелектуальних інформаційних технологій».

Засновником наукової школи є д.т.н., проф.,  Костюк В. І. (1932 -2011 рр.) заслужений діяч науки та техніки України (1982 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки (1996 р.) В теперішній час наукову школу очолює завідувач кафедри АСОІУ – Павлов Олександр Анатолійович, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. В.М. Глушкова НАН України в галузі інформатики, декан факультету інформатики та обчислювальної техніки НТУУ “КПІ”, директор Науково-дослідного інституту інформаційних процесів є відомим вченим в галузі інформатики та управління.

До основних напрямків науково-технічної діяльності школи можна віднести:

-        розробки в галузях управління та комбінаторної математики;

-        розробка нових методів і впровадження їх в інформаційні технології та прикладні інформаційні системи;

-        сучасні методи обробки інформації, принципи побудови високопродуктивних обчислювальних систем та мереж, перспективні інформаційні технології обробки інформації, діагностики та управління в складних організаційно-технічних системах.

Отримані наукові результати відповідають світовому рівню в відповідних галузях інформатики та кібернетики. Результати наукової школи широко відомі, як в Україні так і за її межами, зокрема Польща технічний університет міста Вродслав (надруковано монографію англійською  мовою), Німеччина вища технічна школа Мезербурга (спільні наукові праці), Чехія місто Пелзін  вищий технічний університет.

За період діяльності школи захищено 16 докторських дисертацій , 90 кандидатських, а з них учнями  д.т.н., проф. О. А. Павлова є 6 докторів наук та 35 кандидатів наук.

Серед відомих представників наукової школи можна виділити наступних: д.т.н., проф., Павлов О. А., д.т.н., проф. Гриша С. М., проф. Кошкін К. В., д.т.н. Лисенко Ю. Г., д.т.н., Теленик С. Ф., д.т.н., Томашевський В. М.

Напрямок «Імітаційне моделювання складних системі адаптивні системи дистанційного навчання» очолює доктор технічних наук, професор кафедри, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки В.М. Томашевський. Розробляв імітаційні моделі обчислювальних систем, систем передачі та обробки даних, управління медичними підрозділами, виробничих і організаційних систем.

Отримані наукові результати відповідають світовому рівню.

Сотворений науковий напрямок візуального моделювання автомобільного дорожнього руху, а також прогнозування макроекономічних показників з використанням імітаційного моделювання.

З ініціативи ректора НТУУ «КПІ» М.З. Згуровського у 2003 р. започаткована серія підручників „Інформатика” для ВНЗ України. Одним з перших підручників в цій серії вийшов підручник В.М. Томашевського „Моделювання систем” (2005, 2007 р.), який отримав схвальну оцінку наукової та професорсько-педагогічної спільноти України. У 2009 році ця серія підручників отримала Державну премію України в галузі науки і техніки.

Досвід роботи та знання в галузі імітаційного моделювання знайшли своє втілення в навчальних посібниках для студентів з грифом МОН України (автори проф. Томашевський В.М. та доц. Жданова О.Г.) “Имитационное моделирование средствами GPSS/PC” (1998 p.) та “Вирішення практичних завдань методами комп’ютерного моделювання” (2001 р.), а також виданих  в Російській федерації книгах «Имитационное моделирование в среде GPSS (автори проф. В.М. Томашевський та доц. О.Г. Жданова) та «Имитационное моделирование в экономике: учебное пособие» (2007 р.), співавтори А.И. Кустов, О.Я. Кравець.

За ініціативою  В.М. Томашевського був перекладений американський підручник Simulation modeling and analysis авторів Averill M. Lav, W. David Kelton – Имитационное моделирование (науковий редактор перекладу В.М. Томашевський), який вийшов у видавництві Питер, Санкт-Петербург (2004 р.) у серії класика Computer Science.

Сумісно з Військово-медичною академією України створені імітаційні моделі надання медичної допомоги при веденні бойових дій на суші та на морі, а також концептуальні засади моделювання системи охорони здоров’я військовослужбовців.

В.Н. Томашевський брав активну участь у роботах для Міністерства фінансів України. Були розроблені та впроваджені інформаційно-аналітичні системи “Держбюджет” і “Місцеві бюджети”.

Під керівництвом В.М. Томашевського створено Інтернет портал Науково-дослідного центру імітаційного моделювання – http://www.simulation.org.ua та система дистанційного навчання “Віртуальний університет” – http://vu.net.ua, яка впроваджена на кафедрі АСОІУ. На базі системи «Віртуальний Університет» створено педагогічні програмні засоби: «Інтерактивна система імітаційного моделювання ISS 2000», «Відеоінтерпретатор ООП», «Основи програмування мовами Pascal та С++», «Засоби імітаційного моделювання», педагогічний методичний комплекс для дисципліни «Об’єктно-орієнтоване проектування та програмування», які мають гриф Міністерства освіти та науки України.

Система «Віртуальний університет» впроваджена у Міжнародному університеті фінансів, Бердянському університеті менеджменту і бізнесу, в Міністерстві фінансів України для підвищення кваліфікації фахівців. Розроблені підходи при створенні системи «Віртуальний Університет» знайшли втілення в системі Електронний кампус НТУУ «КПІ», яка впроваджена в 2012 р.

Напрям “Методологія системного аналізу бізнес-процесів, та технологій створення і впровадження ERP“, засновником був Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки,  доктор технічних наук, професор Гриша С.М. На даний момент науковим керівником напряму є доцент, кандидат технічних наук Гриша О.В.

Дослідження спрямовані на зниження вартості володіння інформаційними технологіями систем класу ERP та поліпшення їх функціональності шляхом застосування інтелектуальних методів в технологічних процесах створення програмного забезпечення та навчання персоналу.

Дослідження з технології створення програмного забезпечення базуються на алгебрі показників – мова високого рівня для формалізації бізнес-правил і бази знань про різноманіття реалізації технології оброблення даних та їх оптимізації в контексті популяції запитів користувачів. Задачі дискретної оптимізації, до яких зводиться перетворення технології, розв’язуються методом редукції.

У основі навчальних технологій застосовуються методи структуризації знань, автоматичної генерації тестів та ігрові сценарії активізації когнітивного та креативного потенціалу учнів.

Наукові результати доведені до діючих програмних продуктів і апробовані при розробці систем корпоративного та загальнонаціонального масштабу: інтегрована ERP-MRP корпорації “Ландгут” (Україна, Австрія), АІС “Дербюджет” міністерства фінансів України та АІС “Галузь” Державної податкової служби України.

Науково-виробнича студентсько-аспірантська лабораторія під науковим керівництвом доц. Гриші О.В. бере участь у виконанні науково-технічної розробки за зовнішнім замовленням: Розробка науково-технічного звіту на тему:”Напрямки розвитку інформаційних технологій підтримки АІС “Бюджет” у 2012 році”. За матеріалами наукових і практичних робіт лабораторії публікуються наукові статті у фахових виданнях. У контексті наукового напрямку діяльності лабораторії пишуться дисертації магістрантів, теми їхніх наукових робіт – розвиток технологій створення бізнес-орієнтованих комп’ютеризованих систем.

Результати наукових досліджень викладаються в навчальних дисциплінах “Системний аналіз та проектування ERP”, “Організація баз даних та знань”, “Проектування IT комп’ютеризованих інтегрованих виробництв”.

Опублікована монографія: Бушуев С.Д., Бушуева Н.С., Бабаев И.А., Яковенко В.Б., Гриша Е.В., Дзюба С.В., Войтенко А.С. Креативные технологии управления проектами и программами. Монография. К.: «Саммит-Книга», 2010.

Під керівництвом доцента І.П Мухи на протязі трьох років виконується НДДКР – проведення фундаментальних досліджень та розробок за держбюджетною тематикою «Розробка та впровадження експериментальної моделі індивідуального навчання дітей спеціалізованої школи “Надія” засобами сучасних навчаючих апаратно-програмних систем», № договору – 404 від 23.10.2008.

Кафедрою проводиться Всеукраїнська заочна науково-практична конференція «Сучасні інформаційні технології», яка  присвячена науковим та технічним питанням  з напрямку розробки, впровадження та використання інформаційних технологій  у різних сферах. На цій конференції студенти, магістранти та аспіранти кафедри проходять апробацію своїх досліджень.

У 1960 році була заснована наукова школа  кафедри обчислювальної техніки . До 2010 року  головним напрямком наукової роботи був – “Високопродуктивні комп`ютерні  системи та мережі: теорія, методи і засоби апаратної та програмної реалізації”.

Кафедра вiдома своїми науковими працями, якi знайшли вiдображення у 46 монографiях, 162 пiдручниках та навчальних посiбниках, 850 авторських свiдоцтвах, патентах i, звичайно, у пiдготовцi спецiалiстiв вищої квалiфiкацiї через аспiрантуру та докторантуру. Наукову школу кафедри представляють в Українi та 18країнах свiту понад 300 кандидатiв та 18 докторiв технiчних наук.

З 2010 року школа змінила науковий напрям.

На сьогодні сформований новий науковий напрям: «Теорія мережевих інформаційних технологій, методи і засоби апаратної та програмної реалізації високопродуктивних комп’ютерних систем та мереж, орієнтованих на розподілену обробку інформації в кластерних, GRID та Cloud середовищах». 

Керівник: Луцький Георгій  Михайлович, д.т.н., проф., засл. діяч науки і техніки України.

 Галузі науки. Інформаційні технології; інформаційно-комунікаційні технології в освіті;  математичне та програмне забезпечення обчислювальних машин і систем; математичне моделювання та обчислювальні методи; системи та засоби штучного інтелекту; системи захисту інформації; системи автоматизації проектувальних робіт; комп’ютерні системи та компоненти;  електроніка.

При формуванні наукового напряму каф. ОТ  враховувалась   ст. 3. «Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки на період до 2020 року»  Закону України, прийнятого ВР України 09.09.2010 р., Про внесення змін до Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки». У відповідності з цим Законом   другим за переліком, всього із шести напрямів,  є: «2) інформаційні та комунікаційні технології». Напрям  сформовано 04.10.2010 р. за вимогами  НДЧ НТУУ«КПІ» на основі напряму наукової школи ОТ та  напрямів науково-технічної діяльності  лабораторій, наданих  науковими керівниками.

                  За новим науковим напрямком на кафедрі виконуються такі наукові роботи. 

- Теоретичні і прикладні дослідження в області створення надпродуктивних паралельних обчислювальних систем.

Методи та засоби адаптивного управління безпекою комп’ютерних систем та мереж.

-  Методи та засоби підвищення ефективності обчислень в паралельних  комп’ютерних системах реального часу.

-  Методи і засоби побудови компонентів та систем енергонезалежної сегнетоелектричної пам’яті для обчислювальної техніки  та електроніки.

 Розробка моделей, методів та засобів синтезу обчислювальних систем для обробки потоків даних. 

 Розробка технологій та засобів структурного та об’єктно-орієнтованого програмування.

 –  Розробка та дослідження методів семантичного аналізу природних та комп’ютерних мов в системах штучного інтелекту. Автоматизація аналізу специфікацій та формальної верифікації для систем автоматизації програмування та моделювання

  –  Дослідження та розробка сучасних мережевих інформаційних технологій, орієнтованих на розподілену обробку інформації з заданими параметрами якості обслуговування.

 – Методи  та засоби підвищення ефективності розв’язання задач в гетерогенному обчислювальному середовищі.

-  Підвищення ефективності корпоративних інформаційних систем, в т. ч. інформаційних систем ВУЗів. 

Аналіз ризиків в задачах забезпечення інформаційної безпеки розподілених систем.

Тематика завершених НДР кафедри ОТ до 2010 р. та головні розробки по ним:

(назви головних розробок, що мають світовий рівень: роки їх виконання, приклади використання)

“Процесор з плаваючою комою  високонадійної ЕОМ СОУ-3”. Період виконання 1985-1986 рр. Замовник міністерство зв’язку СРСР. Процесор серійно вироблявся на ПО ім. С.П. Корольова в 1987-1990 рр. Його продуктивність та точність обчислень відповідала кращим світовим зразкам процесорів спеціального призначення. Він використовувався в засобах оборони СРСР та країн Варшавського договору. Науковий керівник Луцький Г.М.

“Спеціалізовані САПР компютерних систем”. Системи були створені по замовленню підприємств ряду галузевих відомств (Мінелектронпрому, Мінрадіопрому, Міністерства загального машинобудування та інших) в період 70-90 років та впроваджені відповідно: на КНІІМП, м. Київ – 1975 р., НВО СКБ МП, м. Львів – 1976 р., ВО „Електронмаш”, м Київ – 1980 р., НВО „Северная заря” м. Ленінград – 1990 р. Науковий керівник Бузовський О.В.

“Автоматизовані системи  діагностування компютерних систем”. Системи були розроблені в кінці 80-х років по замовленню відповідних підприємств і впроваджені на: НВО ЗТА, м.Черкаси – 1989 р.;  НВО „Красная заря”, м. Ленінград – 1990 р. Науковий керівник Бузовський О.В.

“Розробка ряду сегнетоелектричних запамятовуючих пристроїв з неруйнівним зчитуванням”. Дані роботи виконувалися впродовж 70-80-х років по замовленням підприємств Мінрадіопрому та Електронпрому СРСР (п/я Г-4728, А-8941, А-1464, А-3359 та ін.). За результатом робіт в серійне ви­роб­ниц­тво впроваджено ряд мікросхем запам’ятовуючих пристроїв на товстих сег­не­тич­них плівках (0,1-0,01 мм) серії 307РВ, які вироблялися з 1972 до 1989 року. Дані ро­боти захищені авторськими свідоцтвами в кількості 24 одиниць.  По А.С.608197 на запам’ятовуючий пристрій отримано значний економічний ефект 2,8 млн руб. Виробництво ІМС даного типу і з відповідними характеристиками се­рій­но вироблялися і в США. Галузь використання пристроїв – електронні засоби оборони. Науковий керівник Самофалов К.Г.

“Дослідження та розробка фізичних, технічних та технологічних основ проектування та виготовлення елементів та пристроїв обчислювальної техніки та акустичних приладів на пєзоелектричних плівках”.Держбюджетна тема 2440, замовник МОН. Роки виконання 2000-2001 рр. Спільно з НДІ РАДМІР м.Харків опрацьовано технології, розроблено і виготовлено багатоелементні лінійні ультразвукові датчики з числом елементів – 64 для першого створюваного в Україні медичного ультразвукового сканера Ultima. Створено технологію і обгрунтовано напрямок побудови нового класу ультразвукових лінійних датчиків з динамічним фокусуванням для медичних УЗ сканерів з числом елементів 192-256 та роздільною здатністью – 0,3-1 мм. Результати відповідають кращим зразкам провідних фірм світу (Aloka Японія, General Elektryk США), ціни на які складають 4-40 тис. дол. США за одиницю. Створено  можливість побудови конкурентноспрожного вітчизнянного діагностичного УЗ обладнання. В рамках цієї теми розроблено і опрацьовано засоби і технологія побудови сегнетоелектричних запам’ятовуючих пристроїв на тонких плівках системи титаната-цирконата свинцю суміщених з напівпровідниковими КМОН структурами. Обгрунтовано і досліджено напрямок побудови пристроїв з неруйнівним зчитуванням, що дозволяє у порівнянні з напрямком побудови сегнетоелектричної пам’яті з руйнівним зчитуванням, пам’яті типу FRAM, який розвивається в США, фірмоюRamtron  досягти швидкодії 1-4 нс замість 20-40 нс. Науковий керівник Самофалов К.Г., відповід. виконавець Мартинюк Я.В.

“Розробка конструкцій, технологій і виготовлення керамічної плати та помножника електронів зразків багатоканального цифрового детектора для лазерного масспектрометра”. Роки виконання 2001-2003. Замовник – Інститут прикладної фізики НАНУ, м. Суми. Було створено два типи цифрових детекторів з величиною апертури 10 і 50 мм  та числом цифрових детекторів 400 і 2000 одиниць. Розробку впроваджено в експериментальне виробницто заводу електронних мікроскопів, м. Суми. Досягнено роздільну здатність у цифровому лазерному масспектрометрі реального часу не менше 3000 ліній на апертурі 250 мм та чутливість 10-4-10-8 по масовому складу речовини, що дозволяє в реальному часі виявляти всі елементи таблиці Менделеєва і не менш як 10 ізотопів кожного елементу. Досягнені результати на сьогодні є кращими в світі. Науковий керівник Мартинюк Я.В., відповід. виконавець Верба О.А.

“Сейсмічний обчислювач СВ-1”, розроблений в 1979 р. і впроваджений в цифровий комплекс НВО “Укргеофізика”. Обчислювач СВ-1 представляє собою багатопроцесорну обчислювальну систему і використовувався в якості швидкодіючого спецпроцесора для ЕОМ ЕС-1020, в якій вперше в СРСР була організована си­столічна обробка даних з сумарною продуктивністю 8 млн. операцій в секунду і яка за своїми показниками перевищувала кращі  світові  конвольвери на той час провідної фірми Geospace, США. Науковий керівник Канєвський Ю.С.

“Обчислювальна система аналізатора спектру”. Роки виконання 1987-1988. Замовник НДІ приладобудування м. Горький. Впроваджено з 1989 по 1990 рр. ряд обчислювальних аналізаторів спектруСК4-91, СК4-92, СК4-93, СК4-94. Аналізатори серійно вироблялися на Московському заводі радіовимірювальної апаратури. Аналізатори побудовані на швидкісних блоках  багатоканальної цифрової фільтрації і процесорах швидкого перетворення Фур’є. Їх продуктивність перевищувала продуктивність відповідних аналізаторів спектру провідних фірм: Hewlett-Packard, Nicolet, Bruel&Kjaer завдяки розробки та використання нового класу систолічних процесорів, нових цифрових фільтрів і методів обробки інформації, головна частина з яких захищена впровадженими винаходами, А.С.: 1092517, 1095188, 1095191, 1145346, 1206802, 1264306, 1287175, 1333196. Науковий керівник Канєвський Ю.С.

Вимірювач сигналів в рейкових мережах системи автоматизованого регулювання швидкості потягів в метрополітені“. Роки виконання 1992-1993. Замовник Київський метрополітен. Впроваджено в 1993 р. в Київському, в 1994-1995 рр. – в Харківському і Московському метрополітенах. Вимірювач  був першим портативним, автоматичним, цифровим, багатоканальним вимірювальним приладом для залізничного транспорту в СНД. Завдяки використання удосконалених алгоритмів спектральної обробки сигналів вимірювач мав в кілька разів більшу швидкодію в порівнянні з кращими іноземними приладами (прилад HP3563 фірми Hewlett-Packard) і разом з тим мав в 20 разів меншу вартість. Науковий керівник Каневський Ю.С.

Комплекс бюджетних тем по замовленню МОН за номерами: 2264, 2437, 2501“. Роки виконання 1997–2003. Створено бібліотеку обчислювальних модулів для проектування обчислювальних систем на ПЛІС і замовлених ЗВІС, що включає в себе ядра мікроконтролерів і8051/8052, ядро RISC-мік­ро­процесора з архітектурою ARMv.4, процесори швидкого перетворення Фур’є, дискретного косинусного перетворення, декодер аудіофайлів в форматі МР3, цифрові фільтри. Обчислювальні модулі описані на мові VHDL. Створені засоби перевищують світові зразки по швидкодії (1,1-1,5 разів), апаратним витратам (1,2-3 рази) і енергоспоживанню. Теоретичні результати розробок узагальнені і опубліковані в монографії: А.М.Сергиенко.VHDL для проектирования вычислительных устройств.– Киев: ДиаСофт.–2003.–208 с.,накладом 1500 прим. Науковий керівник Канєвський Ю.С., відповід. виконавець Сергієнко А.М.

“Блок кореляційного приймача супутникових навігаційних сигналів системи Глонасс”. Роки виконання 2002-2003. Замовник ЦНДІ навігації і керування м. Київ. Розробка базується на результатах бюджетних тем 2264, 2437, 2501. Має в 2,5 рази менші апаратні витрати (по кількості вентилів), а також забезпечує не менше ніж 1,5 рази підвищену чутливість і меншу похибку визначення місцезнаходження, в порівнянні з світовими зразками. Система Глонасс, яка створюється головним виконавцем ЦНДІ навігації і керування м. Київ, поетапно передається в Китай для впровадження. Науковий керівник Сергієнко А.М.

“Iнформацiйне забезпе­чення компютерних засобiв контролю та дiагностики потуж­них енергооб єктiв на основi систем штучного iнтелекту майбутнiх поколiнь”. Бюджетна тема 4240 з Державного фонду фундаментальних досліджень № 12.3/81, шифр “Ватра”, 1993-1994 рр. Присвячена проблемі інтелектуалізації засобів контролю, діагностики та диспетчерського управління потужними енергооб’єктами та енергосистемами на базі концепції застосування теорії, механізмів та засобів семіотичного моделювання. Науковий керівник Широчин В.П

“Концепцiя, концептуальнi пiдходи, нормативно-правова база захисту iнформацii в компютерних системах”. Бюджетна тема № 3001 в рамках національної програми, шифр “Захист-41″, 1993-1994 рр. Присвячена розробці концепцiї сертифiкацiї програмного забезпечення (ПЗ) та апа­ратно-програмних комплексiв в Україні, яка базується на загальноприйнятих моделях систем захисту, включаючи вiтчизнянi та закордоннi нормативнi документи по розробцi систем захисту та на власному досвiдi роз­робки українських фахiвцiв i вчених в галузях захисту iнформацiї, вiдлагодження та пiдвищення надiйностi програм та аналiзу корект­ностi виконання програм. Результати робіт використано при створенні Державного стандарту України по захисту інформації “Критерії захищеності комп’ютерних систем та мереж.” Науковий керівник Широчин В.П.

“Розробка високопродуктивних обчислювальних засобів для систем ЧПК”. Роботи по створенню засобів для систем ЧПК виконувались впродовж 1985-1997 років по замовленню Київського радіозаводу. Частково ці роботи фінансувалися із бюджету Міносвіти, д/б 434, 1993-1994 роки. За результатами досліджень розроблено і впроваджено у виробництво ряд спеціалізованих 32-розрядних обчислювачів для систем ЧПК (“МІКРОН 4-01″ –  “МІКРОН 4-08″ виробництва “Київ­ський радіозавод”), що забезпечило збільшення про­дуктивності систем, зменшило час розрахунку інтерполяції і керуючого впливу та збільшило число керуючих координат. Досягнуті результати дозволили розробити мультипроцесорні системи “Славутич МОС”, що масштабуються, на однотипних модулях з розподіленими засобами арбітражу і реконфігурації. Розробки підтвердили на практиці високі технічні та економічні показники. Використання апаратних засобів для розподілу завдань між процесорами і запропонованою організацією ієрархічної памяті дозволили спростити адаптацію лінійних програм і розробку нового програмного забезпечення для паралельних систем. Розробки захищені 32 авторськими свідоцтвами СРСР та  патентами України. На основі виконаних робіт і отриманих результатів науковим керівником робіт проф. Жабіним В.І. в 2003 році видана монографія “Архитектура вычислительных систем реального времени”. К.: ВЕК+,2003,-176 с. Накладом 500 прим.

“Розробка програмно-апаратних за­собів контролю інформаційних потоків”. Робота виконувалась в рамках національної програми “Концепція, концептуальні підходи та нормативно-правова база захисту інформації в комп’ютерних системах”, Шифр “Захист-41”, 1993 –1994 рр. Замовник ДС ТЗІ України. При­свя­чено розробці технічних засобів контролю та сертифікації захищених ком­п’ютерів на основі спеціалізованих пристроїв контролю потокової інформації. Науковий керівник Пустоваров В.І.

“Розроб­ка, дослідження та за­сто­сування засобів інтелектуалізації в про­це­сі проектування баз даних та прикладних програм в авто­матизованих системах на базі ПЕОМ”. Розробка виконувалась за державною науково-тех­нічною програмою “Сучасні ін­формаційні технології в створенні ін­тегрованих виробничих комп­лек­сів”, за темою “Розробка програмних засобів аналізу та накопичення інформації в текстовій формі”. Роки виконання 1994-1996. Присвячено виконанню синтаксичної та семантичної обробки текстової інформації в базах даних і знань. Науковий керівник Пустоваров В.І.

“Альтернативний варіант систем імітаційного моделювання об­лад­нан­ня на основі мови Verilog HDL”.Розробка виконувалась за договором між  НТУУ “КПІ” та фірмою Aldec Inc., USA, 1998- 2001 рр. Запропоновано підхід до під­вищення швидкості верифікації електронних схем на базі імітаційного моделювання. Науковий керівник Пустоваров В.І.

Наукові напрямки кафедри Автоматики та управління в технічних системах:

1. Управління ІТ – інфраструктурою (Керівник – доц., к.т.н. Ролік О.І.)

2. Комп’ютеризовані системи управління (Керівник – доц., к.т.н. Кравець П.І.)

3. Розроблення розподілених інформаційно-управляючих систем (Керівник – доц., к.т.н. Амонс А.А.)

4. Сучасна теорія автоматичного управління, цифрові та оптимальні системи (Керівник – доц., к.т.н. Репнікова Н.Б.)

5. Проектування СПД і телекомунікаційних мереж (Керівник – доц., к.т.н. Полторак В.П.)

6. Вимірювання і управління технологічними процесами (Керівник – к.т.н. Гришко В.Ф.)

7. Проектування мікропроцесорних систем (Керівник – доц., к.т.н. Чемерис О.А.)

8. Розроблення технологій паралельних обчислень (Керівник – проф., д.ф.м.н. Дорошенко А.Ю.)

9. Розробка технологій дистанційної освіти (Керівник – доц. к.т.н. Юрчук Л.Ю.)

10. ІТ обчислювального інтелекту і комп’ютерної лінгвістики (Керівник – проф., д.т.н. Теленик С.Ф.)

Обрати мову Міжнародного офіса:

Повернутися до сайту ФІОТ:

Ua Ru En

© 2016 Faculty of informatics and computer science