Як організувати власний науковий простір викладача, вченого, аспіранта ФІОТ


Зміст


1. Google Scholar

1.1. Огляд системи Google Scholar

1.2. Регістрація в Google Scholar

1.3. Налаштування профіля в Google Scholar

1.4. Інтеграція зі сторонніми сервісами

1.5. Додання публікацій в Google Scholar

1.6. Пошук та перегляд публікацій в Google Scholar

2. ORCID

2.1. Огляд системи Orcid

2.2. Реєстрація в системі Orсid

2.3. Налаштування профіля Orcid

2.4. Інтеграція Orcid з іншими сервісами

3. Web Of Science

3.1. Інтерфейс Web Of Science

3.2. Реєстрація

3.3. Основи пошуку

3.4. Основний пошук

3.5. Пошук за пристатейною бібліографією

3.6. Розширений пошук

3.7. Аналіз результатів пошуку

3.8. Статистична інформація про автора

4. SCOPUS

4.1. Огляд системи Scopus

4.2. Реєстрація у системі Scopus

4.3. Обліковий запис

4.4. Класифікація джерел

4.5. Пошук наукових публікацій

4.6. Пошук авторів

4.7. Інтеграція з Orcid

4.8. Публікація статті в системі Scopus


ВВЕРХ

1. Google Scholar


1.1. Огляд системи Google Scholar

Система Google Scholar – сервіс Google, що дозволяє виконувати пошук наукової літератури, статей та видань. Використовуючи форму пошуку, можно виконувати пошук по різним дисциплінам, джерелам, фільтрувати результати за релевантністью, датою, використовувати розширений пошук. В Google Scholar можна публікувати властні статті, праці та дисертації.

1.2. Регістрація в Google Scholar

Регістрація в Google Scholar здійснюється так само, як і в самому сервісі Google. При наявності вже створеного аккаунта буде запропонована авторизація. Для створення нового аккаунту необхідно перейти на головну сторінку google.com та натиснути «Увійти», після цього – «Створити аккаунт». Далі необхідно заповнити форму та виконувати подальші інструкції. Після завершення реєстрації необхідно перейти на scholar.google.com , та, якщо у верхньому правому кутку буде надпис «Увійти», необхідно натиснути кнопку та авторизувати аккаунт.

image_one

Рис. 1.1. Створення аккаунту Google


1.3. Налаштування профіля в Google Scholar


Для налаштування профілю необхідно натиснути на кнопку у лівому верхньому кутку та вказати необхідні дані за формою.

image_one

Рис. 1.2. Початок налаштування аккаунту


Після цього буде запропоновано вибрати групи своїх статей. Для цього необхідно ввести своє ім’я (у такому форматі, як в наукових публікаціях), та вибрати групи своїх статей.

Для найкращого результату необхідно додержуватися форматів зазначення імені:

Рекомендуємі формати

Нерекомендуємі формати

Ім’я ПоБатькові Прізвище

Прізвище Ім’я ПоБатькові

Ім’я Прізвище

Прізвище Ім’я

Name Secondname Surname

Surname Secondname Name

Name Surname

Surname Name S.


Surname Name


Найкращий формат: Ім’я ПоБатькові Прізвище (Name S. Surname). Наприклад: Ірина Анатоліївна Клименко (Iryna A. Klymenko).

Google Scholar визначає останнє слово в іменній конструкції як фамілію (Surname (LastName)), а перше та друге – як імена: FirstName та SecondName.

Проведемо демонстрацію налаштування профілю:

image_one

Рис. 1.3. Налаштування профілю


На другому етапі буде запропоновано вказати свої статті. Чим точніше введене ім’я автора, тим краще будуть результати пошуку, більше того, будуть зазначені найчастіші співавтори. У пошуку може бути більше, ніж одна сторінка, тому може бути необхідним перевірити усі. Поставивши галочку напроти імені, можна вибрати усі статті, а можна натиснути на номер статті напроти одного з прізвищ у видачі та відфільтрувати результат, зазначивши лише свої статті та наукові праці.

image_one

Рис.1.4. Вибір статей


Після налаштування необхідно натиснути на синю стрілку у верхньому лівому кутку. У кінці буде запропоновано вибрати режим оновлення профіля – автоматичний або ручний. При автоматичному оновленні Google Scholar використовує статистичну модель авторства, щоб відслідковувати ваші нові статті. Більше того, можуть оновлюватися бібліографічні дані. Також рекомендується надати доступ до вашого профілю.

image_one

Рис. 1.4. Завершення налаштування


Після завершення відбудеться перенаправлення на створений профіль. Автоматично буде вирахувана статистика з індексами цитувань, знайдені наукові роботи. Для відображення у пошуковій видачі необхідно підтвердити адресу електроної пошти.

image_one

Рис. 1.5. Готовий профіль


1.4. Інтеграція зі сторонніми сервісами

Інтеграція з такими сервісами як Scopus або Orchid здійнснюється у цих сервісах. В Google Scholar відсутня можливість інтеграції.


1.5. Додання публікацій в Google Scholar

Додання публікацій відбувається через «Мій профіль». Після входу в профіль необхідно натиснути «+», виділенний на рис.6.

image_one

Рис. 1.6. Додання публікацій


Доступні декілька шляхів додавання статей:

  1. «Добавить группы статей» - відкриється меню додавання статей, аналогічне початковому вказанню статей під час створення профіля.

  2. «Добавить статьи» - відкриється меню з переліком статей, де необхідно буде вказати власні статті.

  3. «Добавить статью вручную» - відкриється меню додавання статті, де необхідно буде вказати назву наукової праці, авторів, дату публікації, том, сторінки. Таким чином можливо додати журнал(або публікацію в ньому), матеріали конференції, главу, книгу, дисертацію, патент, судову справу або інше.


1.6. Пошук та перегляд публікацій в Google Scholar

Можливі два основні шляхи пошуку наукових праць: за допомогою стартового меню або за допомогою розширеного пошуку. На рис.7 зазначені обидва пошуки. Для ввімкнення розширеного пошуку необхідно натиснути на символ «≡» у лівій верхній частині екрану.

image_one

Рис. 1.7. Пошук в Google Scholar


Для базового пошуку необхідно зазначити ім’я автора, бажану тему або сферу публікацій. Для деяких робіт з правої сторони будуть посилання на прямі джерела у відповідних форматах.

image_one

Рис. 1.8. Результат базового пошуку


Для користування розширеним пошуком необхідно зазначити необхідні параметри, вказані на рис. 9. Не всі параметри необхідно зазначати, але більша конкретизація запиту підвищує ефективність пошуку.

image_one

Рис. 1.9. Розширений пошук


2. ORCID

2.1. Огляд системи Orcid

Orcid - відкритий, некомерційний проект для створення та підтримки реєстру унікальних ідентифікаторів дослідників, прозорого та повного способу представлення результатів науково-дослідної діяльності1.

ORCID являє собою 16-значний числовий код. Літери написання імені та прізвища замінюються цифрами, що відразу вирішує низку проблем: уніфікується вимова і переклад іншими мовами, автоматизується ідентифікація автора і його зв'язок з опублікованими працями. За цим кодом вчений легко ідентифікується науковими організаціями та спільнотами, видавництвами, фондами. ORCID вирішує проблему ідентифікації вчених з однаковими іменами та прізвищами.

Обліковий запис ORCID включає в себе інформацію про дослідника: прізвище, ім’я, електронну адресу, місце роботи, розширену інформацію про дослідницьку діяльність.


Переваги ORCID:

Звертаємо увагу, що у вченого повинен бути ОДИН унікальний номер ORCID.


2.2. Реєстрація в системі Orсid

Для реєстрації в.ORCID необхідно перейти за.посиланням: https://orcid.org/register

Для зручності можна обрати зрозумілу мову інтерфейсу. Панель вибору мови знаходиться у правому верхньому куті екрану.

image_one


image_one

В реєстраційній формі заповніть відповідні поля латинськими літерами:


Встановіть налаштування приватності профілю:

Повідомлення: служба підтримки ORCID розсилає інформаційні повідомлення, що можуть становити для Вас цікавість. Оберіть, як часто ви хочете отримувати такі повідомлення на свою електронну пошту.

image_oneЯ погоджуюся з політикою конфіденційності та умовами використання.

Register (Зареєструватись).

2.3. Налаштування профіля Orcid

Після успішної реєстрації Вам безкоштовно буде присвоєно 16-значний ідентифікатор. Він відображатиметься ліворуч у Вашому обліковому записі.


image_one


На вказану Вами електронну пошту надійде лист з посиланням для підтвердження електронної адреси.

Наступний крок – наповнення Вашого профілю контентом. У відповідних полях можна надати інформацію про освіту, місце роботи тощо:

image_one


В полях, що розміщені ліворуч, можна надати наступну інформацію:

image_one


2.4. Інтеграція Orcid з іншими сервісами

У персональному профілі є можливість ввести інформацію про свої публікації шляхом імпорту їх з інших баз даних. На сторінці з особистими даними виберіть розділ Works (Праці). Натисніть Search&link (Знайти і пов’язати), після чого відкриється вікно Link works (Імпорт робіт).

image_one

Scopus та ORCID:

З наданого списку обираємо Scopus to ORCID, що дасть можливість приєднати до Вашого профілю статті, які є в цій базі даних. Пошук здійснюється за прізвищем та ініціалами.

image_one

Процедура імпортування публікацій зі Scopus в ORCID передбачає виконання наступних кроків:


Крок 1:

Якщо Ви маєте статті, які індексуються у реферативній базі даних Scopus, то система зможе їх виявити. Вам буде запропоновано обрати зі знайдених профілей саме той/ті, що акумулюють саме Ваш доробок, зробіть це та натисніть «Next».

image_one

Крок 2:

Якщо у Вас кілька профілей у базі даних, то на цьому етапі потрібно обрати один з варіантів написання Вашого імені, прізвища та натиснути «Next».

image_one


Крок 3:

Перевірте згенерований список своїх публікацій, оберіть ті, автором/співавтором яких Ви є. Усе зайве видаліть. Натисніть «Next».

image_one

Крок 4:

Система ще раз запропонує перевірити перелік Ваших публікацій, якщо всі дані вірні – натисніть «Next».

image_one


Крок 5:

На цьому етапі у відповідному полі необхідно вказати Вашу електронну адресу та підтвердити її. Потім натиснути Send Author ID (Надіслати Author ID).

image_one


Крок 6:

Наступна дія – Send my publication list (Надіслати список моїх публікацій).

image_one


Система повідомить, що Ваш запит прийнято, і до Вашого профілю ORCID додано список публікацій зі Scopus і Ви можете повернутись на сторінку ORCID натиснувши «return to ORCID».

image_one


Таким чином публікації матимуть такий вигляд на Вашій сторінці:

image_one

Кожна стаття з переліку має позначки щодо налаштування конфіденційності, які завжди можна змінити.


Google Scholar та ORCID:

Також, якщо у Вас є профіль у Google Scholar, Ви можете експортувати список публікацій у форматі BibTeX і приєднати його до ORCID. Для цього необхідно зайти в свій акаунт на платформі Google Scholar та вибрати праці, які підлягають подальшому експортуваню. Далі необхідно обрати опцію

«Експортувати» та «BibTeX».

image_one


Публікації в форматі «BibTeX» потрібно зберегти на комп’ютері. Збережений документ матиме назву «citations». Потім необхідно повернутись до свого профілю в ORCID та в розділі Works (Праці) вибрати Import BibTeX (Прив’язати BibTeX), у далі відкритій вкладці натиснути Choos file (Вибрати файл) та завантажити збережений BibTeX файл зі свого комп'ютера.

image_one


Публікації з файлу відображатимуться у форматі списку, який Ви маєте відредагувати, натискаючи Save (Зберегти) або Delete (Видалити). Ваш імпорт не буде повним, доки Ви не збережете кожну з публікацій, яку хочете додати до свого профілю ORCID.

image_one

ResearcherID та ORCID:

Якщо Ви маєте авторський профіль в системі персональної ідентифікації автора ResearcherID, то його можна асоціювати з ORCID.

В розділі Works (Праці) оберть Search&link (Знайти і зв’язати) та у вкладці.Link works (Імпорт робіт) знайдіть «ResearcherID».

image_one

ResearcherID попросить дозволу на доступ до Вашого запису ORCID, щоб надати дозвіл, натисніть Authorize Дозволити).

image_one


Далі Вам потрібно зайти в свій ResearcherID та відкрити розділ.My Research Profile . Мій дослідницький.профіль), що містить інформацію про профілі дослідника і дозволяє створити список публікацій, що будуть додані до ORCID. Натиснувши Exchange Data With ORCID Обмін даними з ORCID ) Ви можете здійснити обмін метаданими між ResearcherID і ORCID.

image_one


Система запитає Вас: «What data would you like to exchange between ResearcherID and ORCID?» (Які дані Вам необхідно обміняти між ResearcherID і ORCID?) Виберіть із запропонованого переліку дані, які слід відправити в ORCID або скопіювати в ResearcherID, натисніть Go.

image_one


Таким чином, публікації, розміщені в ResearcherID будуть імпортовані до Вашого профілю ORCID, і навпаки, доробок, який є в ORCID, але відсутній у ResearcherID, стане видимим у вашому ResearcherID.

image_one


2.5. Додавання статей вручну

Також можна внести інформацію про Ваші публікації вручну.

Для цього необхідно в розділі Works (Праці) вибрати опцію Add manually (Зв’язати вручну)..Відкриється форма, в якій необхідно заповнити відповідні поля та зберегти зміни:image_one

image_one


Після заповнення всіх полів та додавання публікацій Ваша сторінка в ORCID матиме наступний вигляд:

image_one


3. Web Of Science

3.1. Інтерфейс. Web Of Science

Головна сторінка є основним вікном пошуку.

image_one


Мова інтерфейсу для українських користувачів автоматично закріплена як російська. Україномовного інтерфейсу немає, але за бажанням можна змінити мову на іншу (англійська, іспанська, португальська, китайська тощо).

image_one


Довідка («Справка») – є детальним керівництвом по роботі з Web of Science.


image_one


Структура довідки включає 2 основних розділи:

Варто зазначити, що алфавітний каталог складений англійською мовою, а перекладені статті за тим самим порядком, як і в англійському (вихідному) варіанті. Порівняння обох каталогів:

image_one


У верхній частині головної сторінки розташовані гіперпосилання на основні веб- ресурси компанії Thomson Reuters.

image_one

3.2. Реєстрація

Реєстрація надає можливість доступу до Web of Science з будь-яких IP адрес, через систему логін-пароль. Однак, один раз на 4 місяці необхідно заходити з комп’ютера організації, яка передплатила доступ.

У верхньому правому кутку необхідно вибрати «Войти»→«Регистрация» і ввести 2 рази електронну пошту, на яку прийде лист із кодом підтвердження.

image_one


image_one


Необхідно скопіювати код, надісланий в листі, і вставити у віконце підтвердження реєстрації.

image_one


image_one


Далі заповнити анкету реєстрації. Зверніть увагу, що вкінці потрібно поставити галочку, а сам пароль має відповідати затребуваним нормам складності (не менше 8 символів, як мінімум 1 цифра від 0 до 9, хоча б одна буква та хоча б один спеціальний символ (!, @, %, & тощо)).

image_one


Реєстрація надає такі додаткові можливості:

Більш докладнішу інформацію про ці та інші ресурси, можна отримати у довідці.

image_one

3.3. Основи пошуку

Залежно від умов укладеного договору, надається доступ до тих чи інших електронних баз Web of Science, де Core Collection – є основною. Користувач може здійснювати пошук у певній базі, чи у всіх одночасно.

image_one


Користувачам доступні 3 типи пошуку:

image_one


При будь-якому з них можна задати часові межі пошуку із 1950 р. ( за усі роки, останні 5 років, з початку року, останні 4 тижні, останні 2 тижні) та мову вибірки.

image_one image_one

image_one


3.4. Основний пошук

Для пошуку у полі основного пошуку слід вписати ключове слово чи словосполучення.

image_one


Функція «Добавить поле» додає додаткове поле та оператори пошуку AND, OR та

NOT (та, або, ні).

Оператор «AND» застосовується для пошуку записів, що включають усі задані умови.

Оператор «OR» застосовується для пошуку записів, що відповідає будь-якій з умов.

Оператор «NOT» застосовується щоб виключити записи з пошуку, що містять задані умови.

Пошук здійснюється за назвою, автором(-ми) та їх ідентифікаторами (ORCID, ResearcherID), редактором, назвою, DOI (цифровий ідентифікатор об’єкту), роком публікації.

image_one


3.5. Пошук за пристатейною бібліографією

Пошук за пристатейною бібліографією здійснюється за автором, роботою, роком, томом, випуском, сторінкою та назвою публікації. Для ефективного пошуку необхідне заповнення хоча б двох полів.

image_one


3.6. Розширений пошук

Розширений пошук застосовується в складних за структурою запитах. Він дає змогу застосовувати логічні оператори при складанні запиту.

image_one

Логічні оператори: AND, OR, NOT, SAME, NEAR.

Оператор SAME (“теж саме”) обмежує пошук за певним загальним критерієм, наприклад, адресою (країна, область і т.д.). Приклад: “Harvard university SAME USA” (Гарвардський університет у межах США).

Оператор NEAR (“біля/близько”) дозволяє виділяти ті записи, ключові слова яких знаходяться у межах заданої дистанції між собою. Приклад: “library NEAR/3 website” значить, що пошук виділить тільки ті записи, де є ключові слова library та website, а між ними не більше 3-х інших слів.


Приклад пошуку статті з ключовими словами «природа» і «екологія» із довільним закінченням в назві:

ti=(natur* and ecolog*)

Приклад того самого запиту, але із додатковою умовою, щоб вибірка була не з зоології:

ti=(natur* and ecolog*) not su=zoology

Результати цих запитів відображені нижче

image_one

3.7. Аналіз результатів пошуку

Як результат пошуку ми отримаємо не тільки список літератури, а й можливість його подальшої обробки. Наприклад, ми зробили запит «library website». У верхньому лівому кутку ми бачимо кількість результатів пошуку:

image_one

image_one


У верхньому правому кутку розташований перехід до статистичного аналізу результату.

image_one


Сам аналіз має такий вигляд. Звернемо увагу, що знак питання дає змогу прямого переходу до відповідного розділу довідки. Вся наведена статистична інформація є сумарною за роками.

image_one

3.8. Статистична інформація про автора

Щоб знайти публікації окремого автора та докладну інформацію про нього,

спочатку потрібно знайти хоча б одну його публікацію в Web of Science. Вибираємо базу даних Web of Science Core Collection і задаємо, наприклад, основний пошук.

image_one


Далі здійснюємо пошук за автором. Якщо є відомості з тематики публікацій автора, то для більш точного пошуку додайте ключові слова.

image_one


Виділяємо публікацію шуканого автора та переходимо на її докладний опис.

image_one

Далі потрібно перейти за гіперпосиланням через прізвище шуканого автора та створити звіт з цитування.image_one


image_one

У звіті з цитування надається загальна статистика цитування для добірки результатів пошуку (у даному випадку конкретного автора). Статистика включає наступні дані:


image_one

4. SCOPUS

4. 1. Огляд системи Scopus

SCOPUS – найбільша у світі база даних рецензованої наукової літератури нідерландського видавництва Elsevier..Scopus –агрегатор статей. Scopus індексує статті, що публікуються у наукових журналах, що індексуються самим Scopus. Кількість індексованих наукових журналів перевищує 30.000.

4.2. Реєстрація у системі Scopus

Для реєстрації в SCOPUS необхідно перейти за посиланням

https://www.scopus.com/customer/profile/display.uri

В реєстраційній формі достатньо заповнити 4 поля латинськими літерами:

image_one


Проте також бажано заповнити додаткові поля:

image_one

4. 3. Обліковий запис

Для входу на сайт треба ввести пароль та логін. Логін приходить на поштову скриньку після реєстрації.


4. 4. Класифікація джерел

Scopus ділить джерела за рівнем цитованості на 4 типи (квартилі)

Q1 – вища категорія

Q2 – категорія вище середної

Q3 – середня категорія

Q4 – початкова категорія
Q1,Q2 – джерела з високим рейтингом. Це авторитетні джерела з високим рівнем унікальності статей та рівнем цитованності.

Q3,Q4 – джерела с низьким рейтингом. Проте низький рейтинг не означаю “погані” журнали, що публікуют будь-які статті. Дуже часто джерела з рейтингом Q3,Q4 – нові або відносно нові журнали, що не встигли отримати достатній рейтинг.

4. 5. Пошук наукових публікаційimage_one


Можна переглянути список індексованих джерел за допомогою фільтрів чи джерел конкретний. Можна використовувати пошук за тематикою або за квартилем.

image_one


image_one



4. 6. Пошук авторів

image_one

Можна відшукати автора та список його індексованих статей за ім’ям, прізвищем та назві організації.

image_oneРезультат пошуку: image_one


Сторінка зі списком індексованих робіт:

image_one

Також можна відшукати статті автора за його 16.ти значним ORCID-id.

image_one

4. 7. Інтеграція з .rcid

Scopus може імпортувати статті з ORCID профілю, для цього треба натиснути “Start”, після чого треба буде авторизуватися у ORCID та надати Scopus права на читання публікацій.

image_one

4. 8. Публікація статті в системі Scopus

Публікуються тільки статті англійською мовою, або на інших мовах з обов’язковою англомовною анотацією.

  1. Підібрати журнал, що індексується в Scopus відповідно до теми публікації.

  2. Ознайомитися з вимогами та відредактувати статтю відповідно до вимог.

  3. Відправити статтю в журнал.

  4. Чекати рецензії

  5. Укласти договір з видавництвом з передачею прав на публікацію статті

  6. Чекати індексації статті в Scopus