Як організувати власний науковий простір викладача, вченого, аспіранта ФІОТ

ВВЕРХ

1. Google Scholar

1.1. Огляд системи Google Scholar

Система Google Scholar – сервіс Google, що дозволяє виконувати пошук наукової літератури, статей та видань. Використовуючи форму пошуку, можно виконувати пошук по різним дисциплінам, джерелам, фільтрувати результати за релевантністью, датою, використовувати розширений пошук. В Google Scholar можна публікувати властні статті, праці та дисертації.

1.2. Регістрація в Google Scholar

Регістрація в Google Scholar здійснюється так само, як і в самому сервісі Google. При наявності вже створеного аккаунта буде запропонована авторизація. Для створення нового аккаунту необхідно перейти на головну сторінку google.com та натиснути «Увійти», після цього – «Створити аккаунт». Далі необхідно заповнити форму та виконувати подальші інструкції. Після завершення реєстрації необхідно перейти на scholar.google.com , та, якщо у верхньому правому кутку буде надпис «Увійти», необхідно натиснути кнопку та авторизувати аккаунт.

Рис. 1.1. Створення аккаунту Google

1.3. Налаштування профіля в Google Scholar

Для налаштування профілю необхідно натиснути на кнопку у лівому верхньому кутку та вказати необхідні дані за формою.

Рис. 1.2. Початок налаштування аккаунту

Після цього буде запропоновано вибрати групи своїх статей. Для цього необхідно ввести своє ім’я (у такому форматі, як в наукових публікаціях), та вибрати групи своїх статей.

Для найкращого результату необхідно додержуватися форматів зазначення імені:

Рекомендуємі формати	Нерекомендуємі формати
Ім’я ПоБатькові Прізвище	Прізвище Ім’я ПоБатькові
Ім’я Прізвище	Прізвище Ім’я
Name Secondname Surname	Surname Secondname Name
Name Surname	Surname Name S.
	Surname Name

Найкращий формат: Ім’я ПоБатькові Прізвище (Name S. Surname). Наприклад: Ірина Анатоліївна Клименко (Iryna A. Klymenko).

Google Scholar визначає останнє слово в іменній конструкції як фамілію (Surname (LastName)), а перше та друге – як імена: FirstName та SecondName.

Проведемо демонстрацію налаштування профілю:

Рис. 1.3. Налаштування профілю

На другому етапі буде запропоновано вказати свої статті. Чим точніше введене ім’я автора, тим краще будуть результати пошуку, більше того, будуть зазначені найчастіші співавтори. У пошуку може бути більше, ніж одна сторінка, тому може бути необхідним перевірити усі. Поставивши галочку напроти імені, можна вибрати усі статті, а можна натиснути на номер статті напроти одного з прізвищ у видачі та відфільтрувати результат, зазначивши лише свої статті та наукові праці.

Рис.1.4. Вибір статей

Після налаштування необхідно натиснути на синю стрілку у верхньому лівому кутку. У кінці буде запропоновано вибрати режим оновлення профіля – автоматичний або ручний. При автоматичному оновленні Google Scholar використовує статистичну модель авторства, щоб відслідковувати ваші нові статті. Більше того, можуть оновлюватися бібліографічні дані. Також рекомендується надати доступ до вашого профілю.

Рис. 1.4. Завершення налаштування

Після завершення відбудеться перенаправлення на створений профіль. Автоматично буде вирахувана статистика з індексами цитувань, знайдені наукові роботи. Для відображення у пошуковій видачі необхідно підтвердити адресу електроної пошти.

Рис. 1.5. Готовий профіль

1.4. Інтеграція зі сторонніми сервісами

Інтеграція з такими сервісами як Scopus або Orchid здійнснюється у цих сервісах. В Google Scholar відсутня можливість інтеграції.

1.5. Додання публікацій в Google Scholar

Додання публікацій відбувається через «Мій профіль». Після входу в профіль необхідно натиснути «+», виділенний на рис.6.

Рис. 1.6. Додання публікацій

Доступні декілька шляхів додавання статей:

1. «Добавить группы статей» - відкриється меню додавання статей, аналогічне початковому вказанню статей під час створення профіля.

2. «Добавить статьи» - відкриється меню з переліком статей, де необхідно буде вказати власні статті.

3. «Добавить статью вручную» - відкриється меню додавання статті, де необхідно буде вказати назву наукової праці, авторів, дату публікації, том, сторінки. Таким чином можливо додати журнал(або публікацію в ньому), матеріали конференції, главу, книгу, дисертацію, патент, судову справу або інше.

1.6. Пошук та перегляд публікацій в Google Scholar

Можливі два основні шляхи пошуку наукових праць: за допомогою стартового меню або за допомогою розширеного пошуку. На рис.7 зазначені обидва пошуки. Для ввімкнення розширеного пошуку необхідно натиснути на символ «≡» у лівій верхній частині екрану.

Рис. 1.7. Пошук в Google Scholar

Для базового пошуку необхідно зазначити ім’я автора, бажану тему або сферу публікацій. Для деяких робіт з правої сторони будуть посилання на прямі джерела у відповідних форматах.

Рис. 1.8. Результат базового пошуку

Для користування розширеним пошуком необхідно зазначити необхідні параметри, вказані на рис. 9. Не всі параметри необхідно зазначати, але більша конкретизація запиту підвищує ефективність пошуку.

Рис. 1.9. Розширений пошук

2. ORCID

2.1. Огляд системи Orcid

Orcid - відкритий, некомерційний проект для створення та підтримки реєстру унікальних ідентифікаторів дослідників, прозорого та повного способу представлення результатів науково-дослідної діяльності¹.

ORCID являє собою 16-значний числовий код. Літери написання імені та прізвища замінюються цифрами, що відразу вирішує низку проблем: уніфікується вимова і переклад іншими мовами, автоматизується ідентифікація автора і його зв'язок з опублікованими працями. За цим кодом вчений легко ідентифікується науковими організаціями та спільнотами, видавництвами, фондами. ORCID вирішує проблему ідентифікації вчених з однаковими іменами та прізвищами.

Обліковий запис ORCID включає в себе інформацію про дослідника: прізвище, ім’я, електронну адресу, місце роботи, розширену інформацію про дослідницьку діяльність.

Переваги ORCID:

• швидка реєстрація;

• правильна ідентифікація дослідника;

• зв'язок з іншими унікальними ідентифікаторами автора. ORCID можна пов'язати з AuthorID Scopus і ResearcherID Web of Science та ін.

Звертаємо увагу, що у вченого повинен бути ОДИН унікальний номер ORCID.

2.2. Реєстрація в системі Orсid

Для реєстрації в.ORCID необхідно перейти за.посиланням: https://orcid.org/register

Для зручності можна обрати зрозумілу мову інтерфейсу. Панель вибору мови знаходиться у правому верхньому куті екрану.

В реєстраційній формі заповніть відповідні поля латинськими літерами:

• First name (ім’я)

• Last name (прізвище)

• Email (електронна адреса)

• Re-enter email (повторити ел. адресу)

• Create an ORCID password (пароль)

• Confirm ORCID password (повторити пароль)

Встановіть налаштування приватності профілю:

• Публічний доступ: інформація буде доступна всім відвідувачам сайту;

• обмежений доступ: інформація буде доступна лише обраним Вами користувачам;

• приватний доступ: інформація буде доступна виключно Вам.

Повідомлення: служба підтримки ORCID розсилає інформаційні повідомлення, що можуть становити для Вас цікавість. Оберіть, як часто ви хочете отримувати такі повідомлення на свою електронну пошту.

Я погоджуюся з політикою конфіденційності та умовами використання.

Register (Зареєструватись).

2.3. Налаштування профіля Orcid

Після успішної реєстрації Вам безкоштовно буде присвоєно 16-значний ідентифікатор. Він відображатиметься ліворуч у Вашому обліковому записі.

На вказану Вами електронну пошту надійде лист з посиланням для підтвердження електронної адреси.

Наступний крок – наповнення Вашого профілю контентом. У відповідних полях можна надати інформацію про освіту, місце роботи тощо:

• Education (Освіта)

• Employment (Місце роботи)

• Funding (Фінансування)

• Works (Праці).

В полях, що розміщені ліворуч, можна надати наступну інформацію:

• Also known as (Також відомий як) – передбачає зазначення варіантів написання ім’я та прізвища, а токож попереднє прізвище, за умови його зміни тощо;

• Country (Країна) – потрібно обрати зі списку;

• Keywords (Ключові слова) – сфера наукових інтересів, галузь знань;

• Websites (Веб-сайти) – відомості про інші свої представництва: посилання на наукові сторінки в соціальних мережах, посилання на свій профіль в Google Scholar. Також можна вказати свій ResearcherID, інтегрувавши його з ORCID.

2.4. Інтеграція Orcid з іншими сервісами

У персональному профілі є можливість ввести інформацію про свої публікації шляхом імпорту їх з інших баз даних. На сторінці з особистими даними виберіть розділ Works (Праці). Натисніть Search&link (Знайти і пов’язати), після чого відкриється вікно Link works (Імпорт робіт).

Scopus та ORCID:

З наданого списку обираємо Scopus to ORCID, що дасть можливість приєднати до Вашого профілю статті, які є в цій базі даних. Пошук здійснюється за прізвищем та ініціалами.

Процедура імпортування публікацій зі Scopus в ORCID передбачає виконання наступних кроків:

Крок 1:

Якщо Ви маєте статті, які індексуються у реферативній базі даних Scopus, то система зможе їх виявити. Вам буде запропоновано обрати зі знайдених профілей саме той/ті, що акумулюють саме Ваш доробок, зробіть це та натисніть «Next».

Крок 2:

Якщо у Вас кілька профілей у базі даних, то на цьому етапі потрібно обрати один з варіантів написання Вашого імені, прізвища та натиснути «Next».

Крок 3:

Перевірте згенерований список своїх публікацій, оберіть ті, автором/співавтором яких Ви є. Усе зайве видаліть. Натисніть «Next».

Крок 4:

Система ще раз запропонує перевірити перелік Ваших публікацій, якщо всі дані вірні – натисніть «Next».

Крок 5:

На цьому етапі у відповідному полі необхідно вказати Вашу електронну адресу та підтвердити її. Потім натиснути Send Author ID (Надіслати Author ID).

Крок 6:

Наступна дія – Send my publication list (Надіслати список моїх публікацій).

Система повідомить, що Ваш запит прийнято, і до Вашого профілю ORCID додано список публікацій зі Scopus і Ви можете повернутись на сторінку ORCID натиснувши «return to ORCID».

Таким чином публікації матимуть такий вигляд на Вашій сторінці:

Кожна стаття з переліку має позначки щодо налаштування конфіденційності, які завжди можна змінити.

Google Scholar та ORCID:

Також, якщо у Вас є профіль у Google Scholar, Ви можете експортувати список публікацій у форматі BibTeX і приєднати його до ORCID. Для цього необхідно зайти в свій акаунт на платформі Google Scholar та вибрати праці, які підлягають подальшому експортуваню. Далі необхідно обрати опцію

«Експортувати» та «BibTeX».

Публікації в форматі «BibTeX» потрібно зберегти на комп’ютері. Збережений документ матиме назву «citations». Потім необхідно повернутись до свого профілю в ORCID та в розділі Works (Праці) вибрати Import BibTeX (Прив’язати BibTeX), у далі відкритій вкладці натиснути Choos file (Вибрати файл) та завантажити збережений BibTeX файл зі свого комп'ютера.

Публікації з файлу відображатимуться у форматі списку, який Ви маєте відредагувати, натискаючи Save (Зберегти) або Delete (Видалити). Ваш імпорт не буде повним, доки Ви не збережете кожну з публікацій, яку хочете додати до свого профілю ORCID.

ResearcherID та ORCID:

Якщо Ви маєте авторський профіль в системі персональної ідентифікації автора ResearcherID, то його можна асоціювати з ORCID.

В розділі Works (Праці) оберть Search&link (Знайти і зв’язати) та у вкладці.Link works (Імпорт робіт) знайдіть «ResearcherID».

ResearcherID попросить дозволу на доступ до Вашого запису ORCID, щоб надати дозвіл, натисніть Authorize Дозволити).

Далі Вам потрібно зайти в свій ResearcherID та відкрити розділ.My Research Profile . Мій дослідницький.профіль), що містить інформацію про профілі дослідника і дозволяє створити список публікацій, що будуть додані до ORCID. Натиснувши Exchange Data With ORCID Обмін даними з ORCID ) Ви можете здійснити обмін метаданими між ResearcherID і ORCID.

Система запитає Вас: «What data would you like to exchange between ResearcherID and ORCID?» (Які дані Вам необхідно обміняти між ResearcherID і ORCID?) Виберіть із запропонованого переліку дані, які слід відправити в ORCID або скопіювати в ResearcherID, натисніть Go.

Таким чином, публікації, розміщені в ResearcherID будуть імпортовані до Вашого профілю ORCID, і навпаки, доробок, який є в ORCID, але відсутній у ResearcherID, стане видимим у вашому ResearcherID.

2.5. Додавання статей вручну

Також можна внести інформацію про Ваші публікації вручну.

Для цього необхідно в розділі Works (Праці) вибрати опцію Add manually (Зв’язати вручну)..Відкриється форма, в якій необхідно заповнити відповідні поля та зберегти зміни:

Після заповнення всіх полів та додавання публікацій Ваша сторінка в ORCID матиме наступний вигляд:

3. Web Of Science

3.1. Інтерфейс. Web Of Science

Головна сторінка є основним вікном пошуку.

Мова інтерфейсу для українських користувачів автоматично закріплена як російська. Україномовного інтерфейсу немає, але за бажанням можна змінити мову на іншу (англійська, іспанська, португальська, китайська тощо).

Довідка («Справка») – є детальним керівництвом по роботі з Web of Science.

Структура довідки включає 2 основних розділи:

• зміст (структурований тематичний довідник);

• каталог (алфавітний покажчик).

Варто зазначити, що алфавітний каталог складений англійською мовою, а перекладені статті за тим самим порядком, як і в англійському (вихідному) варіанті. Порівняння обох каталогів:

У верхній частині головної сторінки розташовані гіперпосилання на основні веб- ресурси компанії Thomson Reuters.

3.2. Реєстрація

Реєстрація надає можливість доступу до Web of Science з будь-яких IP адрес, через систему логін-пароль. Однак, один раз на 4 місяці необхідно заходити з комп’ютера організації, яка передплатила доступ.

У верхньому правому кутку необхідно вибрати «Войти»→«Регистрация» і ввести 2 рази електронну пошту, на яку прийде лист із кодом підтвердження.

Необхідно скопіювати код, надісланий в листі, і вставити у віконце підтвердження реєстрації.

Далі заповнити анкету реєстрації. Зверніть увагу, що вкінці потрібно поставити галочку, а сам пароль має відповідати затребуваним нормам складності (не менше 8 символів, як мінімум 1 цифра від 0 до 9, хоча б одна буква та хоча б один спеціальний символ (!, @, %, & тощо)).

Реєстрація надає такі додаткові можливості:

• збереження пошукових запитів, що включає:

  • Отримування оповіщень електронною поштою про останні документи з результатами заданих пошукових запитів;

  • Отримувати інформацію по RSS-каналам, щодо останніх документів з результатами заданих пошукових запитів;

  • Отримувати доступ до збережених пошукових запитів з будь-якого комп’ютера в організації;

  • запускати збережені пошукові запити безпосередньо з домашньої сторінки Web of Science.

  • оповіщення про цитування вибраних статей (за допомогою цієї функції можна отримувати сповіщення на електронну пошту, коли цитуються вибрані статті або можна використовувати цю функцію для створення списку обраних статей);

  • система управління бібліографічною інформацією EndNote (інтерактивна бібліотека для зберігання бібліографічних посилань із широким набором функцій, включаючи пошук і запис бібліографічної інформації, складання відформатованого списку посилань із використання різних стилів для публікацій, отримання оповіщень про нові надходження із заданої тематики тощо);

  • інтеграція з персональним ідентифікатором вченого ResearcherID (ResearcherID дозволяє створити профіль в інтерактивному режимі для представлення історії публікацій. Ресурс розроблений для зв'язку користувача з його науковою роботою, що забезпечує точний запис даних і авторства).

Більш докладнішу інформацію про ці та інші ресурси, можна отримати у довідці.

3.3. Основи пошуку

Залежно від умов укладеного договору, надається доступ до тих чи інших електронних баз Web of Science, де Core Collection – є основною. Користувач може здійснювати пошук у певній базі, чи у всіх одночасно.

Користувачам доступні 3 типи пошуку:

• основний пошук;

• пошук за пристатейною бібліографією;

• розширений пошук.

При будь-якому з них можна задати часові межі пошуку із 1950 р. ( за усі роки, останні 5 років, з початку року, останні 4 тижні, останні 2 тижні) та мову вибірки.

3.4. Основний пошук

Для пошуку у полі основного пошуку слід вписати ключове слово чи словосполучення.

Функція «Добавить поле» додає додаткове поле та оператори пошуку AND, OR та

NOT (та, або, ні).

Оператор «AND» застосовується для пошуку записів, що включають усі задані умови.

Оператор «OR» застосовується для пошуку записів, що відповідає будь-якій з умов.

Оператор «NOT» застосовується щоб виключити записи з пошуку, що містять задані умови.

Пошук здійснюється за назвою, автором(-ми) та їх ідентифікаторами (ORCID, ResearcherID), редактором, назвою, DOI (цифровий ідентифікатор об’єкту), роком публікації.

3.5. Пошук за пристатейною бібліографією

Пошук за пристатейною бібліографією здійснюється за автором, роботою, роком, томом, випуском, сторінкою та назвою публікації. Для ефективного пошуку необхідне заповнення хоча б двох полів.

3.6. Розширений пошук

Розширений пошук застосовується в складних за структурою запитах. Він дає змогу застосовувати логічні оператори при складанні запиту.

Логічні оператори: AND, OR, NOT, SAME, NEAR.

Оператор SAME (“теж саме”) обмежує пошук за певним загальним критерієм, наприклад, адресою (країна, область і т.д.). Приклад: “Harvard university SAME USA” (Гарвардський університет у межах США).

Оператор NEAR (“біля/близько”) дозволяє виділяти ті записи, ключові слова яких знаходяться у межах заданої дистанції між собою. Приклад: “library NEAR/3 website” значить, що пошук виділить тільки ті записи, де є ключові слова library та website, а між ними не більше 3-х інших слів.

Приклад пошуку статті з ключовими словами «природа» і «екологія» із довільним закінченням в назві:

ti=(natur* and ecolog*)

Приклад того самого запиту, але із додатковою умовою, щоб вибірка була не з зоології:

ti=(natur* and ecolog*) not su=zoology

Результати цих запитів відображені нижче

3.7. Аналіз результатів пошуку

Як результат пошуку ми отримаємо не тільки список літератури, а й можливість його подальшої обробки. Наприклад, ми зробили запит «library website». У верхньому лівому кутку ми бачимо кількість результатів пошуку:

• Кількість виявлених результатів;

• Заданий пошуковий запит (назва пошукового запиту);

• Уточнення результатів за певними критеріями (пошук за ключовими словами, базами даних, галуззю дослідження тощо).

• У центральній верхній частині ми можемо вибрати опції збереження результатів в EndNote.

У верхньому правому кутку розташований перехід до статистичного аналізу результату.

Сам аналіз має такий вигляд. Звернемо увагу, що знак питання дає змогу прямого переходу до відповідного розділу довідки. Вся наведена статистична інформація є сумарною за роками.

3.8. Статистична інформація про автора

Щоб знайти публікації окремого автора та докладну інформацію про нього,

спочатку потрібно знайти хоча б одну його публікацію в Web of Science. Вибираємо базу даних Web of Science Core Collection і задаємо, наприклад, основний пошук.

Далі здійснюємо пошук за автором. Якщо є відомості з тематики публікацій автора, то для більш точного пошуку додайте ключові слова.

Виділяємо публікацію шуканого автора та переходимо на її докладний опис.

Далі потрібно перейти за гіперпосиланням через прізвище шуканого автора та створити звіт з цитування.

У звіті з цитування надається загальна статистика цитування для добірки результатів пошуку (у даному випадку конкретного автора). Статистика включає наступні дані:

• загальна кількість знайдених результатів (поле “Найдено результатов”);

• загальна кількість цитувань всіх записів у добірці (поле “Суммарное количество цитирований”);

• загальна кількість цитувань всіх результатів у добірці, мінус самоцитування зі статей в добірці (поле “Суммарное количество цитирований без учета самоцитирований”);

• загальна кількість цитувань документів у добірці результатів пошуку (поле “Цитирующие статьи”);

• цитуючі статті без статей зі самоцитуванням у добірці результатів пошуку (поле “Цитирующие статьи без самоцитирования”);

• середнє число цитувань запису (поле “Среднее число цитирований документа”);

• загальна кількість цитувань запису за всі роки в добірці результатів (стовпець “Всего”);

• число h-index, що обчислюється на основі списку публікацій, що проранжований за спаданням по кількості цитувань.

4. SCOPUS

4. 1. Огляд системи Scopus

SCOPUS – найбільша у світі база даних рецензованої наукової літератури нідерландського видавництва Elsevier..Scopus –агрегатор статей. Scopus індексує статті, що публікуються у наукових журналах, що індексуються самим Scopus. Кількість індексованих наукових журналів перевищує 30.000.

4.2. Реєстрація у системі Scopus

Для реєстрації в SCOPUS необхідно перейти за посиланням

https://www.scopus.com/customer/profile/display.uri

В реєстраційній формі достатньо заповнити 4 поля латинськими літерами:

• Ім’я

• Прізвище

• Адреса ел. Пошти

• Пароль

Проте також бажано заповнити додаткові поля:

4. 3. Обліковий запис

Для входу на сайт треба ввести пароль та логін. Логін приходить на поштову скриньку після реєстрації.

4. 4. Класифікація джерел

Scopus ділить джерела за рівнем цитованості на 4 типи (квартилі)

Q1 – вища категорія

Q2 – категорія вище середної

Q3 – середня категорія

Q4 – початкова категорія
Q1,Q2 – джерела з високим рейтингом. Це авторитетні джерела з високим рівнем унікальності статей та рівнем цитованності.

Q3,Q4 – джерела с низьким рейтингом. Проте низький рейтинг не означаю “погані” журнали, що публікуют будь-які статті. Дуже часто джерела з рейтингом Q3,Q4 – нові або відносно нові журнали, що не встигли отримати достатній рейтинг.

4. 5. Пошук наукових публікацій

Можна переглянути список індексованих джерел за допомогою фільтрів чи джерел конкретний. Можна використовувати пошук за тематикою або за квартилем.

4. 6. Пошук авторів

Можна відшукати автора та список його індексованих статей за ім’ям, прізвищем та назві організації.

Результат пошуку:

Сторінка зі списком індексованих робіт:

Також можна відшукати статті автора за його 16.ти значним ORCID-id.

4. 7. Інтеграція з .rcid

Scopus може імпортувати статті з ORCID профілю, для цього треба натиснути “Start”, після чого треба буде авторизуватися у ORCID та надати Scopus права на читання публікацій.

4. 8. Публікація статті в системі Scopus

Публікуються тільки статті англійською мовою, або на інших мовах з обов’язковою англомовною анотацією.

1. Підібрати журнал, що індексується в Scopus відповідно до теми публікації.

2. Ознайомитися з вимогами та відредактувати статтю відповідно до вимог.

3. Відправити статтю в журнал.

4. Чекати рецензії

5. Укласти договір з видавництвом з передачею прав на публікацію статті

6. Чекати індексації статті в Scopus